- зараження
- contagion
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології для студентів денної форми навчання напряму підготовки „Соціальна педагогіка”. – К.: НУБіПУ. Мартинюк І. А.. 2012.
зараження
Look at other dictionaries:
зараження — я, с. Дія за знач. заразити 1) і заразитися 1). || Проникнення збудника інфекційного захворювання в організм, що призводить до розвитку інфекційного процесу. •• Зара/ження кро/ві загальне інфекційне захворювання крові, викликане різними мікробами … Український тлумачний словник
зараження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
абортивний — а, е. 1) Який припиняє розвиток, перебіг якого небудь процесу, хвороби. Абортивний метод лікування. •• Аборти/вні за/соби а) спеціальні засоби, що викликають аборт; б) лікувальні засоби, що припиняють перебіг хвороби й застосовуються для… … Український тлумачний словник
аутореінвазія — ї, ж. Повторне зараження людини після закінчення першої інвазії яйцями або личинками паразита, які вона сама ж виділила в оточуюче середовище … Український тлумачний словник
аутосуперінвазія — ї, ж. Повторне зараження людини виділеними нею в оточуюче середовище яйцями або личинками паразита до закінчення першої інвазії … Український тлумачний словник
бактеріофобія — ї, ж. Нав язлива боязнь зараження бактеріями … Український тлумачний словник
бацилофобія — ї, ж. Нав язлива боязнь зараження мікробами … Український тлумачний словник
біологічний — а, е. Стос. до біології. || Стос. до життя, життєвих процесів організму. •• Біологі/чна збро/я зброя масового ураження, дія якої заснована на використанні хвороботворних властивостей бойових біологічних засобів. Біологі/чна очи/стка спосіб… … Український тлумачний словник
вогонь — (розм. ого/нь), гню/, ч. 1) тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум я. •• Мандрі/вни/й (блука/ючий) вого/нь блідо синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу – метану. Анто/нів… … Український тлумачний словник
газомет — а, ч. Застарілий тип хімічної зброї, що був призначений для ураження живої сили та зараження місцевості отруйними речовинами; використовувався під час Першої світової війни … Український тлумачний словник
газометання — я, с., іст. Ураження живої сили ворога та зараження місцевості бойовими отруйними речовинами за допомогою хімічних мін, що вистрілювалися із міномета … Український тлумачний словник
